Народні козацькі пісні
Гей, по конях
Гей, по конях, їдем хлопці волю здобувати,
Проводжали сиві батьки ще й любі дівчата. (2 рази)
Гримлять громи, гримлять громи у степу курному,
Ой, вертайтесь, козаченьки, із бою додому. (2 рази)
Довго бились козаченьки за славу і волю,
Поки шаблі потупились вертались додому. (2 рази)
Повертались козаченьки з славою завзято,
Зустрічали сиві батьки ще й любі дівчата. (2 рази)
Гей, там на горі Січ іде
Гей, там на горі Січ іде,
Гей, малиновий стяг несе,
Гей, малиновий, наше славне товариство,
Гей, машерує. Раз! Два! Три!
Гей, попереду кошовий,
Гей, як той орел степовий,
Гей, як той орел, наше славне товариство,
Гей, машерує. Раз! Два! Три!
Гей, отамане, батьку наш,
Гей, веди батьку вперед нас,
Гей, веди батьку, наше славне товариство,
Гей, машерує. Раз! Два! Три!
Гей, молод хлопче позір май,
Гей, та до Січі приставай,
Гей, та до Січі, наше славне товариство,
Гей, машерує. Раз! Два! Три!
Гей, дай нам силу й відвагу,
Гей, Україні на славу,
Гей, Україні, наше славне товариство,
Гей, машерує. Раз! Два! Три!
Їхав козак з України
Їхав козак з України, (2 рази)
Та й заїхав до дівчини. (2 рази)
Дівка двері відчинила, (2 рази)
Не той козак, що любила. (2 рази)
Дала коню вівса їсти, (2 рази)
А козаку в крісло сісти. (2 рази)
"Ой, Боже ж мій, що я роблю? (2 рази)
Не той козак, що я люблю. (2 рази)
Дзвонять коні підківками, (2 рази)
А козаки шабельками. (2 рази)
Їхав козак на війноньку
Їхав козак на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
"Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужую сторононьку".
"Дай же, дівчино, хустину,
Може я в бою загину,
Темної ночі накриють очі,
Може в могилі спочину".
Дала дівчина хустину,
Козак у бою загинув,
Темної ночі накрили очі,
Може в могилі спочинув.
Добрії люди насилу
Взяли нещасну дівчину,
А серед поля гнеться тополя,
Та й на козацьку могилу.
Ой, видно село
Ой, видно село, широке село під горою,
Ой, там іде військо, козацькеє військо до бою,
Іде, іде військо кріз широке поле,
Хлопці, бо то хлопці, як соколи.
Дівчино, рибчино, чорнобривко моя,
Вийди, вийди, подивися, чимскоріше до вікна,
Хлопці, бо то хлопці, як соколи.
Ой, видно село, широке село під горою,
Ой, там іде військо, козацькеє військо до бою,
А на Україні, там степи широкі,
Дівчата хороші, чорноокі.
Дівчино, рибчино, чорнобривко моя,
Вийди, вийди, подивися, чимскоріше до вікна,
Дівчата хороші, чорноокі.
Ой, видно село, широке село під горою,
Ой, там іде військо, козацькеє військо до бою,
А хто піде з нами буде славу мати.
Ми йдем за свободу воювати.
Дівчино, рибчино, чорнобривко моя,
Вийди, вийди, подивися, чимскоріше до вікна,
Ми йдем за свободу воювати.
Ой, на горі та й женці жнуть
Ой, на горі та й женці жнуть, (2 рази)
А по під горою яром долиною козаки йдуть,
Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.
По переду Дорошенко, (2 рази)
Веде своє військо, військо Запорізьке хорошенько,
Гей, долиною, гей, широкою, хорошенько.
А позаду Сагайдачний, (2 рази)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний,
Гей, долиною, гей, широкою, необачний.
Ой, вернися Сагайдачний, (2 рази)
Візьми свою жінку, віддай тютюн, люльку необачний,
Гей, долиною, гей, широкою, необачний.
Мені з жінкою не возиться, (2 рази)
А тютюн та люлька козаку в дорозі пригодиться,
Гей, долиною, гей, широкою, пригодиться.
Ой, на горі та й женці жнуть, (2 рази)
А по під горою яром долиною козаки йдуть,
Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть. (2 рази)
"Пане сотник, що то стало?" Раз! Два! Три!
Ой, при лужку
Ой, при лужку, при лужку, при широкім полі,
При великім табуні кінь гуляв поволі.
Ой, піймаю, зануздаю шовковой уздою,
Вдарю шпорами під боки - кінь летить стрілою.
Ой, лети, лети, мій коню та й вихром несися
Проти милої двора стойма становися.
Стойма становися та вдар копитами,
Чи не вийде дівчинонька з чорними бровами.
Ой, не вийшла дівчинонька, вийшля її мати:
"Здоров, здоров, любий зятю, пожалуй до хати!"
"Ой, не хочу в хату, хочу у світлицю,
Розбуджу солодкий сон, красную дівицю."
Дівчинонька встала, свій сон розказала,
Правой ручкой обняла та й поцілувала.
Стрільці січовії
Раз! Два! Раз! Два!
Гей, ви, стрільці січовії! Раз! Два! Три!
В ваших дівчат серце мліє. Раз! Два! Три!
Ви вперед все поступайтесь,
Ні на що не оглядайтесь. Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
Попереду сотник їде. Раз! Два! Три!
Він до пекла з нами піде. Раз! Два! Три!
Сам із себе хлопець бравий,
Під ним коник дуже жвавий. Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
"Пане сотник, що то стало?" Раз! Два! Три!
"Що в нас грошей дуже мало." Раз! Два! Три!
"Три дні хліба вже не їли,
Лиш холодну воду пили." Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
"Не кажіть же нам у очі." Раз! Два! Три!
"Не кажіть же нам у очі." Раз! Два! Три!
"Що ми брали ваші гроші." Раз! Два! Три!
"Скажіть, скажіть, що то стало,
Що в вас грошей дуже мало". Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
"Пане сотник, чи ви чули?" Раз! Два! Три!
"Пане сотник, чи ви чули?" Раз! Два! Три!
"Як музики в корчмі дули." Раз! Два! Три!
"За чиї ж ви гроші пили,
І циганочок любили?" Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
Раз! Два! Раз! Два!
Раз! Два! Раз! Два!
Гей, ви, стрільці січовії! Раз! Два! Три!
В ваших дівчат серце мліє. Раз! Два! Три!
Ви вперед все поступайтесь,
Ні на що не оглядайтесь. Раз! Два! Раз! Два! Раз! Два! Три!
Приспів.
Гей, нумо, хлопці, до зброї
Гей, нум, хлопці, до зброї на герц погуляти,
Слави добувати,
Приспів.
А чи пав чи пропав - двічі не вмирати,
Гей, нумо, хлопці до зброї.
Гукнемо із гаківниць, вдаримо з гармати,
Блиснемо шаблями.
Приспів.
Нам поможе святий Юр і пречиста мати
Слави добувати.
Приспів.
Народні жартівливі, сумні та застольні пісні
Ой, за гаєм, гаєм
Ой, за гаєм, гаєм,
Гаєм зелененьким,
Там орала дівчинонька
Воликом чорненьким.
Орала, орала,
Не вміла гукати,
Та й найняла козаченька
На скрипочці грати.
Козаченько грає,
Бровами моргає.
Вража ж його матір знає
Нащо він моргає.
Чи на тії воли,
Гей, чи на корови,
Чи на теє біле личко,
Чи на чорні брови.
Ой, у полі верба
Ой, у полі верба
під вербою вода.
Гей, там дівчина пізно воду брала,
Дівчина молода.
На доріжку глядить,
А доріжка курить.
Гей, он там їдуть славні запорожці
На конях вороних.
Ой, дівча від води,
А козак до води:
"Гей, зажди, зажди, зажди чорнявая.
Дай коню води".
"Не великий ти пан,
та й напій коня сам.
Рання роса, а дівчина боса,
ніжкам холодно".
"Ой, дівчино моя,
та й сідай на коня.
Гей, та й поїдем в чисте, чисте поле
До мого двора."
Та туман яром котиться
Та туман яром котиться,
Гулять хлопцям хочеться.
Ой, горе, горе не біда,
Гулять хлопцям хочеться.
В саду вишенька цвіте,
Козак до дівчини йде.
Ой, горе, горе не біда,
Козак до дівчини йде.
В саду вишня зацвіла,
Дівка парня пойняла.
Ой, горе, горе не біда,
Дівка парня пойняла.
Повіяв вітер степовий
Повіяв вітер степовий,
Трава ся похилила,
Впав в бою січовий стрілець,
Дівчина затужила.
А то був хлопець молодий,
Йому лишень кохати,
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько плаче:
"Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче".
Заплаче мати не одна,
Заплаче чорнобрива,
Бо не одного козака
Сира земля накрила.
По садочку ходжу
По садочку ходжу,
Кониченька воджу,
Через рідну неньку
Нежонатий ходжу.
Через рідну неньку,
Через рідні сестри
Не можу кохану
До дому привести.
Доле ж, моя доле,
Що маю діяти?
Тільки тебе одну
Буду вік кохати.
Авторські пісні
Розляглися степи
Розляглися степи
Розляглися степи на всі сторони
Відкричали в степу чорні ворони.
Подніпровські сади стали білими
І летять журавлі над могилами.
Де шукати мені долі кращої
Крім землі, де лежать мої пращури?
Земле рідна моя, краю зоряний!
Твої щедрі поля серцем зорані!
